G-Cloud або стратегія масового використання хмарних рішень держорганами — уже давно не інновація для багатьох економічно розвинених країн. Найвпливовіші держави світу почали реалізовувати цю концепцію ще у минулому десятилітті. Що державі дає перехід у хмари, як передові країни втілюють у життя ідею Cloud First та в чому особливості української ситуації — розбираємося далі.

Навіщо державі хмарні послуги

Використання хмар сприяє цифровому розвитку країни, що дає принципові для її безпекового та фінансового становища бенефіти. А саме:

• Спрощує функціонування держави. За відсутності спільної цифрової стратегії, коли кожна структура на свій розсуд використовує фізичне обладнання та IT-рішення, неможливо уникнути технічних збоїв і проблем із роботою державних сервісів. Перехід у хмари дозволяє оптимізувати найскладніші робочі процеси та ефективно працювати з великими обсягами даних, мінімізувавши при цьому роль людського фактору. Це дає змогу уникнути ситуацій, коли інфраструктуру цілої організації вибудовує одна людина, звільнення якої ставить під загрозу роботу всієї системи.
• Допомагає економити державні кошти. Заміна фізичного «заліза» на віртуальні центри обробки даних сприяє зменшенню витрат на побудову обчислювальних потужностей, їх експлуатацію та обслуговування.
• Підвищує безпеку даних. Якщо раніше сервери держорганів були привабливою мішенню лише для хакерських атак, то зараз реальною загрозою є фізичне знищення потужностей. Своєю чергою, хмари гарантують більшу надійність зберігання інформації, дають можливість резервного копіювання даних, а також дозволяють швидко відновити роботу сервісів після збоїв, що забезпечує стабільний доступ до держпослуг.

Два найзнаковіших приклади реалізації G-Cloud — кейси США і Великобританії, які не тільки обрали стратегію першості хмар більше десятиліття тому, але й напрочуд успішно її втілюють.

Великобританія — одна з першопрохідців цифрового розвитку державного сектору серед європейських країн

Чому Великобританія запустила продаж хмарних послуг

Великобританія закріпила за собою статус одного з першопрохідців цифрового розвитку державного сектору серед європейських країн. Ще у 2009 році тут розробили концепцію Digital Britain, яка серед інших аспектів передбачала активну експлуатацію хмар усіма держструктурами.

Проте справжнім проривом стала розробка Government Cloud Strategy (GCS) у 2011 році. Ключовою засадою стратегії було змінити модель покупки та використання інформаційних технологій держструктурами: відмовитися від дорогих обчислювальних систем на користь дешевших взаємозамінних сервісів. Для цього вирішили:

• об'єднати державні дата-центри, паралельно перевівши частину на комерційні майданчики
• переходити на віддаленні обчислювальні ресурси усюди, де це дозволяли вимоги безпеки

Щоб реалізувати другий крок, потрібно було зробити покупку та використання хмарних послуг максимально зручними. Тому запустили онлайн-майданчик Digital Marketplace, де провайдери могли напряму пропонувати свої рішення держорганізаціям. При чому замовники отримали право самостійно обирати оператора. Головне, щоб провайдер відповідав низці національних вимог щодо захисту даних. Держвідомства обирали операторів без конкурсів: знаходили оптимальну для себе пропозицію потрібного рішення, а потім безпосередньо заключали контракт.

Станом на 2022 рік понад 5000 постачальників пропонували держорганізаціям понад 38 тис. послуг на Digital Marketplace. Загальна сума торгів від дня запуску майданчика склала £11,5 млрд. За розрахунками, GCS мала у 2012-2013 роках зекономити для Великобританії щонайменше £40 млн. Проте на практиці ця сума сягнула £150 млн. А станом на 2022 рік для державного бюджету було зекономлено щонайменше £1,5 млрд.

Але у квітні 2023 року Crown Commercial Service припинив роботу платформи для нових закупівель — її планується замінити новою службою Contract Award Service (CAS). Це пояснили зростаючими вимогами клієнтів, для задоволення яких потрібна вдосконалена цифрова платформа. Очікується, що CAS буде більш масштабованою та гнучкою для покупців і постачальників.

Ініціатором створення концепції Cloud First у США став федеральний CIO Вівек Кундра

Як США започаткували Cloud First

США — батьківщина стратегії Cloud First, яка була затверджена саме тут у 2010 році. Вона передбачала пріоритет хмар при плануванні IT-інфраструктури будь-якими державними структурами — чи на рівні федеральних органів, чи на рівні штатів.

Кожна держорганізація самостійно обирає оператора та перелік технологій. Але в ролі провайдера може виступати далеко не кожна компанія — стратегія передбачає низку вимог щодо надійності та безпеки інфраструктури провайдерів. Працювати з американськими держзамовниками можуть виключно ті оператори, які мають потужності на території США. Також вони повинні відповідати FedRAMP — The Federal Risk and Authorization Management Program. Зокрема постачальники послуг мають:

• отримали дозвіл на ведення діяльності (ATO) або тимчасовий дозвіл (P ATO) від відповідних держорганів
• дотримуватись вимог щодо управління безпекою FedRAMP
• пройти тестування сторонньою експертною організацією

Більш того — щоб продовжувати авторизацію FedRAMP, провайдер має щороку показувати належний рівень безпеки сервісів.

Cloud First набула повсюдного впровадження — від дрібних адміністративних одиниць у штатах до Пентагона, Білого дому і NASA. За цей час цифровий ринок змінився, а технології показали значний прогрес. Тому у 2019 році була розроблена нова стратегія Cloud Smart. Це покращений варіант першої концепції, який враховує помилки минулих років, зокрема — передбачає ревізію IT-інфраструктур та заміну збиткових чи застарілих технологій. Оновлена стратегія має на меті зменшити витрати на інфраструктуру, пришвидшити впровадження хмарних рішень і просилити їхню безпеку.

Cloud First в Україні впроваджує Міністерство цифрової трансформації на чолі з Михайло Федоровим

Які українські реалії та перспективи

Формально про важливість хмарних технологій наша держава заявила ще у 2013 році — тоді була прийнята «Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні». У 2016 році перші згадки про них з'явилися у законодавчій площині. Але до реальних зсувів в сторону G-Сloud на практиці це не призвело.

Відчутними поштовхами стали два наступні кроки:

• Законопроєкт №2655 «Про хмарні послуги», який був ухвалений у лютому та набрав чинності в вересні 2022 року. Він визначає особливості використання хмарних послуг держорганами з низкою вимог та правил для замовників і провайдерів. Законопроєкт активізував міграцію держструктур у хмари. Зокрема, протягом 2022 року кількість державних замовників у GigaCloud зросла на 55%, в порівнянні з 2021 роком.
• Постанова КМУ від 12 березня 2022 року, яка дозволила державним установам на період дії воєнного стану використовувати хмари та дата-центри за межами України.

З одного боку, це суперечить безпековим принципам, адже жодна країна не дозволяє зберігати державні дані за кордоном. З іншого боку, це дало можливість держорганізаціям мігрувати в закордонні хмари, щоб захистити критично важливі дані, а також забезпечити безперебійну роботу сервісів, попри блекаути та ракетні обстріли. 29 грудня 2022 року Кабінет міністрів постановив, що протягом шести місяців після скасування воєнного стану усі державні установи мають припинити використання закордонних сервісів та повернути дані в Україну.

Зрозумівши на практиці, наскільки широкі можливості дають хмари, у держструктур вже не буде мотивації повертатися на власні сервери. А ті організації, що досі використовують «залізо», через зростаючі ризики поступово обиратимуть міграцію у віртуальні ЦОДи. Адже світовий досвід показує, що реалізація стратегії G-Cloud — неуникненний шлях для кожної країни, зацікавленої в цифровому та економічному розвитку.