Швидкість впровадження хмарних технологій зростає і в бізнесі, і в некомерційному секторі. Але в питанні використання хмар й досі чимало білих плям. Зокрема, про потенціал хмарних рішень у дослідницькій роботі.

Щоб закрити базові прогалини, ділимося найцікавішим із книги «Хмарні обчислення для науковців: керівництво для початківців», відомої в оригіналі як «Cloud and Serverless Computing for Scientists: A Primer». Розповідаємо, чим корисні хмарні технології у наукових проєктах та який інструментарій вони дають.

Чому хмара краще, ніж звичне «залізо»

Навіщо вашій команді переходити в хмару, якщо все поки працює на «залізі»? Наприклад, щоб отримати такі переваги:

• Зниження витрат — можна використовувати в роботі менш потужне обладнання та скоротити витрати на його утримання.
• Переорієнтація на перспективу – замість того, щоб витрачати час на складне обслуговування обладнання, ваша команда може зосередитись безпосередньо на дослідженнях.
• Можливість адаптувати проєкт під бюджет — можете використати стільки хмарних ресурсів, скільки вам зараз необхідно і доступно. А не платити за простій зайвого «заліза».
• Швидкий доступ до ресурсів — якщо ваша дослідницька робота масштабується, ви отримуєте доступ до нових ресурсів за хвилини, а не тижні. Адже не витрачаєте час на замовлення нового обладнання, встановлення ПЗ і запуск сервісів у роботу.
• Надійність — умовно протягом року час простою хмарних сервісів становить 3-5 годин, що незрівнянно з ризиком тривалого простою фізичних серверів.

Чим відрізняються хмарні рішення

У хмарному світі є своя ієрархія рішень. По-перше, розрізняють різні моделі надання послуг:

• IaaS («інфраструктура як послуга») — провайдер контролює «залізо» і пропонує доступ до віртуалізованого обладнання. А ви вже налаштовуєте під себе всі системи та керуєте ними.
• PaaS («платформа як послуга») — постачальник контролює сервери, обчислювальні ресурси, сховище, а клієнт отримує повноцінну віртуальну платформу з різними сервісами.
• SaaS («програмне забезпечення як послуга») — провайдер розміщує у хмарі та керує всіма програмами та сервісами. А ви ними користуєтеся, отримуючи можливість змінювати окремі параметри роботи.

SaaS несе менше операційне навантаження і передбачає максимум готових функцій, але IaaS може похизуватися більшою незалежністю від провайдера. А PaaS – золота середина між ними.

Ще одна важлива відмінність – модель розгортання хмарних рішень. Розрізняють три типи хмар:

• Публічна — сервери дата-центру можуть використовуватися одразу кількома клієнтами, залежно від їхніх потреб.
• Приватна — один клієнт займає весь хмарний обчислювальний сервіс. Інфраструктура може керуватись IT-відділом клієнта або провайдером.
• Гібридна — комбінація різних хмарних інфраструктур: частина обладнання ізольована, а частина — у публічному сервісі.

Обирайте модель розгортання хмари з урахуванням своїх вимог щодо безпеки та конфіденційності рішення.

Як ви можете використовувати хмару

Розглянемо кілька сценаріїв.

№1: Ви — самозайнятий фахівець, який працює з дому

Наприклад, розробляєте програми для досліджень — пишете код, складаєте технічні мануали для клієнтів, обробляєте документи та спілкуєтеся з клієнтами.

Теоретично ви могли б налаштувати все для роботи самостійно: організувати сервер, файлове сховище, систему резервного копіювання, програму для відеоконференцій. Але лише за умови, якщо у вас є час, сили та гроші. Якщо ж ви не готові до таких клопотів, а просто хочете спокійно виконувати свою роботу, вам допоможуть інструменти у хмарі.

№2: Ви — дослідник в лабораторії

Ваша робота пов'язана з великими обсягами інформації, яку потрібно регулярно та безпечно обробляти. IT — не ваш профіль, тому самостійно братися за інфраструктуру ви не хочете і не можете.

Раціональне рішення – орендувати віртуальний сервер. Але який? Якщо ви зможете налаштувати всі необхідні системи на віртуальному сервері — IaaS. Якщо вам потрібна заздалегідь частково налаштована система з можливістю «докрутки» параметрів — PaaS. А якщо ви хочете займатися лише обробкою даних, не думаючи про управління робочими системами, обирайте SaaS.

№3: Ви створюєте продукти для досліджень

Ви успішно розробили новий інструмент для досліджень, і ваші колеги з інших лабораторій теж хочуть ним користуватися. З огляду на те, що може знадобитися адаптація продукту до запитів нових користувачів, краще розгорнути інструмент у хмарі. А потім надавати або продавати доступ до нього та послуг персоналізації, за необхідності.

№4: Ви хочете монетизувати результати досліджень

Уявімо, що ваш дослідницький центр накопичив великий обсяг даних, але використовувати їх повною мірою ви вже не маєте потреби. Ви можете відкрити доступ до даних у хмарі, щоб інші користувачі завантажували або виконували датамайнінг, стягуючи за це плату.

Інструментарій у хмарі

Складемо список SaaS — універсального ПЗ, яке ви можете використовувати для командної роботи у хмарі:

• Для офісних функцій — Google Docs, G Suite, Office 365, Zoho Office.
• Для комунікацій — Slack, Google Hangouts, Zoom, IRC.
• Для спільного редагування та обміну документами — Overleaf, LaTeX Base.
• Для управління проєктами та розв'язання командних проблем — Jira Cloud, Basecamp, Asana.
• Для спільної розробки проєктів — GitHub, GitLab, Bitbucket.

Завдяки універсальним інструментам ви швидко закриєте базові робочі потреби команди.

Як вибрати хмарного провайдера

Орієнтуйтесь на ключові критерії:

• Функціональність — чи достатньо доступних сервісів і систем, щоб ви могли організувати повноцінну роботу команди.
• Зручність використання — наскільки рішення провайдера зрозумілі у роботі для всієї команди.
• Адаптивність — чи готовий постачальник шукати під ваші завдання найкращі рішення.
• Безпека — чи може провайдер забезпечити необхідний рівень надійності хмарних рішень.

Обирайте провайдера, який пропонує тестові чи пільгові періоди співпраці. Так ви зможете на практиці оцінити його послуги і, за необхідності, скоригувати свої вимоги.