Власні сервери вигідніші за хмару? Рахуємо ТСО

Навчання

Автор: GigaCloud

29.07.2022

Коли продавець на ринку рекомендує купити замість рожевих помідорів жовті, тому що вони соковитіші, покупцеві залишається лише повірити на слово. Але коли справа доходить до розрахунку витрат на IT-інфраструктуру, потрібен більш серйозний та обдуманий метод економічної ефективності. У цій статті ми розповімо, що таке ТСО, та які витрати потрібно враховувати при виборі інфраструктури.


Що таке ТСО

Для початку розберемося що таке CapEx та OpEx.

CapEx (від англ. сapital expenditure) ― витрати на придбання необоротних активів, а також на їхню модифікацію (добудову, дообладнання, реконструкцію) і модернізацію.

OpEx (від англ. оperating еxpense) ― постійні витрати компанії, пов'язані з веденням бізнесу.

ТСО, або сукупна вартість володіння або вартість життєвого циклу (англ. Total Cost of Ownership) ― загальна величина цільових витрат, які змушений нести власник з моменту початку реалізації вступу в стан володіння до моменту виходу зі стану володіння і виконання власником повного обсягу зобов'язань, пов'язаних з володінням.

Простими словами TCO ― це сума стартового CapEx (капітальних витрат) і подальшого OpEx (операційних витрат).

Цю методику розробили в кінці 80-х фахівці компанії Gartner. З її допомогою порахували фінансові витрати на володіння комп'ютерами на платформі Wintel (MS Microsoft + Intel). На початку 90-х компанія Interpose переробила її в повноцінну модель аналізу фінансової сторони використання інформаційних технологій.

Наводити TCO порівнюваних систем варто до одного і того ж періоду. Найчастіше вивчають 3-5 річні періоди. І потім вже порівнюють TCO двох систем.



Які витрати враховує ТСО

За методикою ТСО витрати на експлуатацію власної IT-інфраструктури розподіляють на «прямі» та «непрямі». До «прямих витрат» зараховують:

  • Закупівля обладнання та програмного забезпечення (ноутбуки, сервери, джерела безперебійного живлення, ліцензії, передплати на оновлення ПЗ, додаткова пам'ять, жорсткі диски тощо).
  • Витрати на IT-персонал (зарплати, відрядження, навчання, сертифікація тощо).
  • Витрати на канали зв'язку, сервіси мережі інтернет та електронного обміну даними (абонентська плата за інтернет-підключення і канали зв'язку між офісами, зміст web-сервера (якщо він розміщений на майданчику провайдера), підтримка доменного імені, зовнішніх серверів електронної пошти тощо).

«Непрямі витрати» ― це всі витрати підприємства, пов'язані з експлуатацією IT-інфраструктури, але які прямо не впливають на собівартість виготовлення продукції / надання послуг. У список «непрямих витрат» входять:

  • Час, який потрібно витратити на формулювання технічних вимог до обладнання, його закупівлю, доставку та монтаж.
  • Простої в роботі інформаційної системи в цілому або окремих її частин тощо.

До того ж корупційні схеми при купівлі обладнання теж зараховують до «непрямих витрат». «Непрямі витрати», як правило, становлять основну частку сукупної вартості володіння IT-інфраструктурою та перевищують «прямі витрати» в декілька разів.


Сloud vs Server

Є два варіанти вирішення питань щодо побудови IT-інфраструктури: купити власне обладнання або орендувати хмарну інфраструктуру в хмарного оператора. Для початку потрібно розібратися за що конкретно доведеться заплатити в обох варіантах.

Обладнання

IaaS ― інфраструктура та ліцензії на програмне забезпечення в оренду з нульовими капітальними інвестиціями на старті. Оренда хмарної інфраструктури передбачає, що підприємство зобов'язується робити щомісячні платежі та ні про що не турбуватися. Хмара дозволяє зменшувати або збільшувати кількість споживаних ресурсів і платити лише за ті, які використовуються за фактом. За податковим законодавством, таким чином, компанія може зменшити свій оподатковуваний прибуток.

При купівлі власного обладнання потрібно витратити велику суму грошей одразу. Необхідно придбати сервер, систему зберігання даних, ліцензії, орендувати приміщення для сервера, забезпечити його вентиляцію і кондиціонування. Техніка буде на гарантії рік, далі за післягарантійне обслуговування потрібно платити. Цю суму передбачити складно. На пристойний новий сервер доведеться витратити мінімум $ 10 000, а для великої компанії, яка займається виробництвом або будівництвом ― мова йде про суми $ 15 000, $ 20 000 і вище.

Ви можете купити б/у сервер, якщо це дозволяє специфіка вашої компанії та її бізнес-завдання. Але при цьому потрібно розуміти, що у б/у сервера немає гарантії, він буде старіти ще швидше, а ймовірність поломки в рази вища, ніж у нового.

Обслуговування та оптимізація серверного парку

Крім одноразових платежів, є і регулярні щомісячні. Наприклад, потрібно оплачувати роботу системного адміністратора, який обслуговуватиме сервер та інше обладнання. «Недорогий» системний адміністратор ― це мінімум $ 550- $ 600 на місяць, але швидше за все в штаті потрібен більш тямущий фахівець, зарплата якого потягне на $ 1000 - $ 1500 плюс податки. Візьмемо по мінімуму ― 5% на ФОП, і вийде $ 1050 - $1575 щомісяця. Але при цьому потрібно розуміти, що системний адміністратор займатиметься в основному рутинною роботою: налаштуванням серверів та іншого обладнання, і у нього зовсім не залишиться часу на поліпшення сервісів і продуктів компанії.

У випадку з хмарою, технічні фахівці оператора оптимізують інфраструктуру за результатами тестування і надалі забезпечуватимуть її оптимальну роботу, обслуговування, експлуатацію та модернізацію ресурсів. А ваш системний адміністратор займатиметься поліпшенням сервісів.

Розміщення «заліза»

Розміщувати сервер в офісі ― небезпечно та невигідно. Плата за колокейшн найпростішого обладнання в дата-центрі ― від $ 400 на рік до $ 600 на місяць. Сума залежить від типу та потужності сервера.

Через три роки обладнання постаріє, і треба буде знову шукати таку ж суму, щоб його замінити. Крім основного «заліза», на якому працює продуктивна система, потрібно подумати і про резервне, де зберігатимуться копії даних. Це подвоює бюджет.

Купівля обладнання ― це актив. Воно амортизується протягом трьох років, оскільки обладнання почне поступово зношуватися та старіти. Тобто, гроші на рахунку компанії зменшуються різко і відразу, а амортизація відбувається на 1/36 цієї суми на місяць. Податок на прибуток виходить більшим, хоча формально гроші від покупки заліза ще не «відбилися». Якщо протягом періоду амортизації відбудеться форс-мажор на зразок карантину, залізо простоюватиме та не приноситиме гроші.

Переваги покупки власного обладнання все ж таки є. При оцінці підприємства його можна продати дорожче, оскільки у нього є капіталізація. При цьому велика увага приділяється даті виготовлення обладнання. Застаріле обладнання, яке не підтримується виробником, оцінять дуже дешево. Тому більшість фінансових директорів і власників бізнесу схиляються до операційних витрат, ніж до капітальних.



Ліцензії

Якщо ви хочете будувати власну інфраструктуру, то повинні розуміти, що доведеться купувати ліцензії на програмне забезпечення. Навіть коли ресурси ще не використовуються на повну потужність. Ліцензії можна купити або оформити річну передплату, їхня ціна залежатиме від потреб бізнесу. Покупка обійдеться від $ 899 за стандартну ліцензію до $ 13 748 за два ядра за Enterprise. Підписка, відповідно, від $ 1418 на рік і від $ 5434 на рік. Є бізнеси, які використовують піратський софт, але це незаконно і несе купу ризиків.

Хмарна інфраструктура дозволяє економити на ліцензіях. Багато з них вже включені у вартість послуги, а інші можна брати за передплатою на необхідний період, а не купувати. До того ж хмарний оператор допомагає прорахувати потрібну кількість ліцензій.

Безпека

Сервер, який знаходиться в офісі, можуть конфіскувати разом з критично важливою інформацію. Хмарний оператор захищає інфраструктуру на апаратному рівні та не зберігає клієнтські дані на одному фізичному сервері.

Якщо на підприємстві використовується неліцензійне програмне забезпечення, за нього накладається штраф. А це вже фінансові ризики, для забезпечення яких потрібні гроші. Також фінансові ризики зменшують вартість підприємства під час продажу.

Якщо робота бізнесу пов'язана з чутливими даними (персональні та медичні дані, фінансова інформація), потрібно обов'язково отримати сертифікати безпеки:

  • Міжнародний стандарт інформаційної безпеки ISO 27001 та міжнародний стандарт управління персональними даними ISO 27701.
  • Сертифікат відповідності Комплексній системі захисту інформації (КСЗІ).
  • Сертифікат відповідності стандарту інформаційної безпеки PCI DSS.

Самостійно ці сертифікати складно отримати, оскільки потрібно пройти ряд складних перевірок і здійснити набір заходів щодо забезпечення захисту даних на різних рівнях. І коштує це недешево ― близько $ 1000.

Розмістивши свою IT-інфраструктуру в хмарі, ви зможете отримати ці сертифікати швидше і дешевше. Ціна залежить від специфіки бізнесу.



Як розрахувати сукупну вартість володіння IT- інфраструктурою

Для оцінки двох проєктів можна використовувати статистичні показники, тобто ТСО. Його суть ― просте підсумовування всіх витрат по кожному проєкту і подальше їхнє зіставлення. Виграє той проєкт, вартість впровадження якого менша. При цьому не беремо до уваги інші характеристики: безпека, відмовостійкість, гнучкість, мобільність, інноваційність тощо.

Часто вартість «заліза» та хмари порівнюють «лоб в лоб». І це неправильно. Оцінюють вартість аналогічного ресурсу в хмарі, хоча поточні потреби бізнесу набагато нижчі. Хмара еластична, її легко масштабувати, а у хмарного оператора завжди надлишок ресурсів, оскільки він повинен створювати резерв. Нема потреби купувати ресурси з запасом і даремно витрачати гроші. При правильному підрахунку сукупна вартість володіння власною інфраструктурою і ресурсами в хмарі може відрізнятися у два рази за три роки.

Не варто забувати про поняття «гроші в часі». Гроші, витрачені сьогодні коштують дорожче, ніж гроші, витрачені завтра або післязавтра. Гроші можуть бути позиковими, і підприємство сплатить більше відсотків, якщо витратить їх саме сьогодні. Та й власні кошти, не витрачені сьогодні, можна потримати на депозиті або вкласти в обіг своєї компанії та заробити на ній маржу. Ось для цього під час оцінки інвестиційних проєктів використовують динамічні показники. Цей показник враховує вартість грошей у часі та базується на тому, що гроші, витрачені сьогодні коштують більше, ніж гроші, витрачені в більш пізніх періодах. Таким показником є NPV. Він базується на підсумовуванні грошового потоку, який дисконтований в періодах на ставку дисконтування.


Висновок

Проведений нами аналіз показує, що для інноваційних та для проєктів, які швидко розвиваються, ідеально підходить публічна хмара, а для проєктів із великими навантаженнями ― гібриди з приватної хмари та фізичної інфраструктури.

Наприклад, наш клієнт, корпорація MIRS, розміщує свої сервіси у хмарах трьох різних операторів. Таким чином, замовник отримав максимально надійну відмовостійку IT-інфраструктуру.

Якщо ви хочете оцінити сукупну вартість володіння вашою IT-інфраструктурою, напишіть нам на електронну адресу sales@gigacloud.ua, і ми вас проконсультуємо.

subscribe

Підписатись на новини

Залиште свій Email, и будьте завжди в курсі свіжих новин!