Сім разів відміряй, один раз відріж: як оцінити сукупну вартість володіння IT-інфраструктурою

Навчання

Автор: GigaCloud

16.12.2020

Коли продавець на ринку рекомендує купити замість рожевих помідорів жовті, тому що вони соковитіші, покупцеві нічого не залишається окрім, як повірити йому на слово, часто не звертаючи уваги на ціну. Адже по-іншому оцінити суб'єктивну думку продавця він не може. Але коли справа доходить до розрахунку витрат на IT-інфраструктуру підприємства, чиїхось «смакових вподобань» стає недостатньо. Для цього потрібен більш серйозний та обдуманий метод економічної ефективності, який змусить задуматися про розумний розподіл коштів компанії на IT. У цій статті ми розповімо, що таке ТСО, та які витрати потрібно враховувати при виборі інфраструктури.

Що таке ТСО?

Сукупна вартість володіння або вартість життєвого циклу (англ. Total Cost of Ownership, TCO) ― загальна величина цільових витрат, які змушений нести власник з моменту початку реалізації вступу в стан володіння до моменту виходу зі стану володіння і виконання власником повного обсягу зобов'язань, пов'язаних з володінням.

Простими словами ТСО ― це сума стартового CAPEX (капітальних витрат) і подальшого OPEX (операційних витрат).

CAPEX (від англ. сapital expenditure) ― витрати на придбання необоротних активів, а також на їхню модифікацію (добудову, дообладнання, реконструкцію) і модернізацію.

OPEX (від англ. оperating еxpense) ― постійні витрати компанії, пов'язані з веденням бізнесу.

Цю методику розробили в кінці 80-х фахівці компанії Gartner Group. З її допомогою порахували фінансові витрати на володіння комп'ютерами на платформі Wintel (MS Microsoft + Intel). На початку 90-х компанія Interpose переробила її в повноцінну модель аналізу фінансової сторони використання інформаційних технологій.

Наводити TCO порівнюваних систем варто до одного і того ж періоду. Найчастіше вивчають 3-5 річні періоди. І потім вже порівнюють TCO двох систем.

Які витрати враховує ТСО?

За методикою ТСО витрати на експлуатацію власної IT-інфраструктури розподіляють на «прямі» та «непрямі». До «прямих витрат» зараховують:

  • Закупівля обладнання та програмного забезпечення (ноутбуки, сервери, джерела безперебійного живлення, ліцензії, передплати на оновлення ПЗ, додаткова пам'ять, жорсткі диски тощо).
  • Витрати на IT-персонал (зарплати, відрядження, навчання, сертифікація тощо).
  • Витрати на канали зв'язку, сервіси мережі Інтернет та електронного обміну даними (абонентська плата за інтернет-підключення і канали зв'язку між офісами, зміст Web-сервера (якщо він розміщений на майданчику провайдера), підтримка доменного імені, зовнішніх серверів електронної пошти тощо).

«Непрямі витрати» ― це всі витрати підприємства, пов'язані з експлуатацією IT-інфраструктури, але які прямо не впливають на собівартість виготовлення продукції / надання послуг. У список «непрямих витрат» входять: час, який потрібно витратити на формулювання технічних вимог до обладнання, його закупівлю, доставку та монтаж, простої в роботі інформаційної системи в цілому або окремих її частин тощо. До того ж корупційні схеми при купівлі обладнання теж зараховують до «непрямих витрат».

«Непрямі витрати», як правило, становлять основну частку сукупної вартості володіння IT-інфраструктурою та перевищують «прямі витрати» в декілька разів.

Сloud vs Server

Під час оцінки будь-якого проекту, є два варіанти вирішення питань щодо побудови IT-інфраструктури: купити власне обладнання або орендувати хмарну інфраструктуру в хмарного оператора. Для початку потрібно зважити всі за та проти, знайти плюси та мінуси в обох варіантах. Отже, розберемося, за що конкретно необхідно заплатити.

Обладнання

Інфраструктура як послуга (IaaS) ― інфраструктура та ліцензії на програмне забезпечення в оренду з нульовими капітальними інвестиціями на старті. Це протилежність покупці власної інфраструктури, коли на старті необхідно витратити великі гроші одразу, а у майбутньому не платити. Але поняття хмарної інфраструктури для багатьох досі залишається чимось ефемерним і незрозумілим. І потрібно розбиратися.

Оренда хмарної інфраструктури передбачає, що підприємство зобов'язується робити щомісячні платежі та ні про що не турбуватися. Хмара дозволяє зменшувати або збільшувати кількість споживаних ресурсів і платити лише за ті, які використовуються за фактом. За податковим законодавством, таким чином, компанія може зменшити свій оподатковуваний прибуток.

З покупкою власного обладнання все інакше. Потрібно витратити велику суму грошей одразу. Для початку необхідно придбати сервер, систему зберігання даних, ліцензійне програмне забезпечення, орендувати приміщення для розміщення цього сервера, забезпечити його вентиляцію і кондиціонування. Куплена техніка буде на гарантії рік, далі за післягарантійне обслуговування потрібно платити. Цю суму передбачити складно. На пристойний новий сервер доведеться витратити мінімум $ 10 000 (наприклад, тут), для великої компанії, яка займається виробництвом або будівництвом ― мова йде про суми $ 15 000, $ 20 000 і вище.

Так, ви можете купити б/у сервер, якщо це дозволяє специфіка вашої компанії та її бізнес-завдання. Але при цьому потрібно розуміти, що у б/у сервера немає гарантії, він буде старіти ще швидше, а ймовірність поломки в рази вища, ніж у нового.

Крім одноразових платежів, є і регулярні щомісячні. Наприклад, потрібно оплачувати роботу системного адміністратора, який обслуговуватиме сервер та інше обладнання. «Недорогий» системний адміністратор ― це мінімум $ 550- $ 600 на місяць, але швидше за все в штаті потрібен більш тямущий фахівець, зарплата якого потягне на $ 1000 - $ 1500 плюс податки. Візьмемо по мінімуму ― 5% на ФОП, і вийде $ 1050 - $ 1575 щомісяця (близько 30 000 - 45 000 грн). Але при цьому потрібно розуміти, що системний адміністратор займатиметься в основному рутинною роботою: налаштуванням серверів та іншого обладнання, і у нього зовсім не залишиться часу на поліпшення сервісів і продуктів компанії.

У випадку з хмарою, технічні фахівці оператора оптимізують інфраструктуру за результатами тестування і надалі забезпечуватимуть її оптимальну роботу, обслуговування, експлуатацію та модернізацію ресурсів. А ваш системний адміністратор займатиметься поліпшенням сервісів.

Розміщувати сервер в офісі ― небезпечно і економічно невигідно. Плата за колокейшн найпростішого обладнання в дата-центрі ― від 10 000 грн на рік до 15 000 грн на місяць. Сума залежить від типу та потужності сервера.

Через три роки обладнання почне старіти, і треба буде знову шукати таку ж суму, щоб його замінити. Крім основного «заліза», на якому працює продуктивна система, потрібно подумати і про резервний, де зберігатимуться резервні копії даних. Це подвоює бюджет ― плюс 420 000 грн.

Купівля обладнання ― це актив. Воно амортизується протягом трьох років, оскільки, як ми написали вище, обладнання почне поступово зношуватися та старіти. Тобто, гроші на рахунку компанії зменшуються різко і відразу, а амортизація відбувається на 1/36 цієї суми на місяць. Податок на прибуток виходить більшим, хоча формально гроші від покупки заліза ще не «відбилися». Ну а якщо протягом періоду амортизації відбудеться форс-мажор на зразок карантину, залізо простоюватиме та не приноситиме гроші.

Переваги покупки власного обладнання все ж таки є. При оцінці підприємства його можна продати дорожче, оскільки у нього є капіталізація. При цьому велика увага приділяється даті виготовлення обладнання. Застаріле обладнання, яке не підтримується виробником, оцінять дуже дешево.

Тому більшість фінансових директорів і власників бізнесу схиляються до операційних витрат, ніж до капітальних.

Ліцензії

Якщо ви хочете будувати власну інфраструктуру, то повинні розуміти, що ліцензії на програмне забезпечення доведеться купувати самостійно. Навіть коли ресурси ще не використовуються на повну потужність. Ліцензії можна купити або оформити річну передплату, їхня ціна буде залежати від потреб бізнесу. Іноді, компанії користуються піратським ПЗ, що несе за собою штрафи. Покупка обійдеться від $ 899 (25 500 грн) за стандартну ліцензію до $ 13 748 (390 000 грн) за два ядра за Enterprise. Підписка, відповідно, від $ 1418 (40 000 грн) на рік і від $ 5434 (154 000 грн) на рік.

Хмарна інфраструктура дозволяє економити на ліцензіях. Їх можна брати за передплатою на необхідний період, а не купувати. До того ж хмарний оператор
допомагає прорахувати потрібну кількість ліцензій.

Безпека

Якщо сервер знаходиться в офісі, то його можуть конфіскувати, а разом з ним і всю критично важливу для бізнесу інформацію. Хмарний оператор захищає інфраструктуру на апаратному рівні та не зберігає клієнтські дані на одному фізичному сервері.

До того ж часто на підприємстві використовується неліцензійне програмне забезпечення, за яке накладається штраф. А це вже фінансові ризики, для забезпечення яких потрібні гроші. Також фінансові ризики зменшують вартість підприємства під час продажу.

Якщо робота бізнесу пов'язана з чутливими даними (персональні та медичні дані, фінансова інформація), потрібно обов'язково отримати сертифікати безпеки: міжнародний стандарт інформаційної безпеки ISO 27001, сертифікат відповідності Комплексній системі захисту інформації (КСЗІ), сертифікати, які вимагають платіжні системи тощо. Самостійно ці сертифікати складно отримати, оскільки потрібно пройти ряд складних перевірок і здійснити цілий набір заходів щодо забезпечення захисту даних на різних рівнях. В інтернеті можна знайти пропозиції допомоги проходження сертифікації. Наприклад, для ISO 27001 вартість такої послуги ― 20 000 - 30 000 грн.

Розмістивши свою IT-інфраструктуру в хмарі, ви зможете отримати ці сертифікати швидше і дешевше. Ціна питання залежить від специфіки бізнесу.

Як ми рекомендуємо розрахувати сукупну вартість володіння IT- інфраструктурою

Для оцінки двох проектів можна використовувати статистичні показники, тобто ТСО. Його суть ― просте підсумовування всіх витрат по кожному проекту і подальше їхнє зіставлення. Виграє той проект, вартість впровадження якого менша. При цьому не беремо до уваги інші характеристики: безпека, відмовостійкість, гнучкість, мобільність, інноваційність тощо.

Часто вартість «заліза» та хмари порівнюють «лоб в лоб». І це неправильно. Оцінюють вартість аналогічного ресурсу у хмарі, хоча поточні потреби бізнесу набагато нижчі. Хмара еластична, її легко масштабувати, а у хмарного оператора завжди надлишок ресурсів, оскільки він повинен створювати резерв. Нема потреби купувати ресурси з запасом і даремно витрачати гроші. При правильному підрахунку сукупна вартість володіння власною інфраструктурою і ресурсами в хмарі може відрізнятися у два рази за три роки.

Не варто забувати про поняття «гроші в часі». Гроші, витрачені сьогодні коштують дорожче, ніж гроші, витрачені завтра або післязавтра. Гроші можуть бути позиковими, і підприємство сплатить більше відсотків, якщо витратить їх саме сьогодні. Та й власні кошти, не витрачені сьогодні, можна потримати на депозиті або вкласти в обіг своєї компанії та заробити на ній маржу. Ось для цього під час оцінки інвестиційних проектів використовують динамічні показники. Цей показник враховує вартість грошей у часі та базується на тому, що гроші, витрачені сьогодні коштують більше, ніж гроші, витрачені в більш пізніх періодах. Таким показником є NPV. Він базується на підсумовуванні грошового потоку, який дисконтований в періодах на ставку дисконтування.

Висновок

При оцінці будь-якого проекту слід вивчати всі можливі сценарії організації IT-інфраструктури. Але, проведений нами аналіз показує, що для інноваційних та для проектів, які швидко розвиваються, ідеально підходить публічна хмара, а для проектів із великими навантаженнями ― гібриди з приватної хмари та фізичної інфраструктури.

Наприклад, наш клієнт, український сервіс інтернет-телебачення OLL.TV, використовує ресурси «заліза» та приватної хмари на платформі OpenStack. Таким чином, замовник отримав максимально надійний сервіс, стійкий до пікових навантажень.

Що бізнесу дає хмара?

  • Більше грошей на розвиток. Оренда хмарних сервісів замість вкладень у власне обладнання дає можливість спрямувати вивільнені кошти на розвиток бізнесу.
  • Менше ризиків. Фінансові ризики, якщо проект «не злетить», незрівнянно нижчі, ніж з використанням свого «заліза».
  • OpEx замість CapEx. Старт проекту з невеликими орендними платежами замість значних капітальних витрат зменшує термін окупності проекту і зберігає кошти в обороті.
  • Оптимізація штату. IT-відділ займається розвитком, а не підтримкою існуючих сервісів.
  • Зниження упущеної вигоди. Швидкий старт проекту в хмарі дозволяє почати заробляти раніше.

Якщо вас зацікавила ця стаття і ви хочете оцінити сукупну вартість володіння вашою IT-інфраструктурою, напишіть нам на електронну адресу sales@gigacloud.ua, і ми вас проконсультуємо.

subscribe

Підписатись на новини

Залиште свій Email, и будьте завжди в курсі свіжих новин!