Матеріал опублікований на Ліга.Блоги

Не встиг український бізнес пристосуватися до реалій карантину вихідного дня, як влада заговорила про можливість нового локдауну та посилення протиепідемічних заходів.

Попереду ― новорічно-різдвяні свята, і багатьом компаніям вже зараз доводиться замислюватися над тим, як їх пережити.

З початком весняного карантину український бізнес кинувся в онлайн, масово запускаючи оновлені сайти, додатки, сервіси попередньої комплектації та доставки замовлень. Найяскравіше позитивний вплив діджиталізації простежується через призму мікро- та малого бізнесу. Стрітфуд і кав'ярні, які змогли запустити послугу доставки або укласти співпрацю з сервісами на кшталт Glovo або Raketa ― у 80% випадків пережили першу хвилю локдауну. А стартапи, які зуміли швидко та активно зайняти нові ніші, які виникли на незаповненому ринку ― виросли за лічені місяці. Так, стартап OVO, у квітні запустив доставку овочів і фруктів по Києву і у 25 кілометровій зоні за містом ― вже в липні привернув ангельські інвестиції від Fedoriv Group. І зараз відчуває себе цілком упевнено, попри активність вищезазначених Glovo та Raketa.

Ті, хто вирішив не йти в онлайн ― зазнали великих збитків. За опитуваннями Європейської бізнес асоціації 33% українських компаній за першу хвилю локдауну втратили від 50 до 75% свого доходу, а ще 44% ― до половини того, що заробляли до коронакризи. Хороший приклад успішної диджиталізації бізнесу ― українська меблева компанія Drommel, яка за час карантину закрила всі свої фізичні магазини, перевівши 94% продажів в онлайн.

Згідно зі звітом Світового економічного форуму, в найближчі п'ять років світ чекає масовий перехід в онлайн і диджиталізація всіх професій. І вплив пандемії COVID-19 лише прискорить цей процес. Ці прогнози підтверджуються і локальними дослідженнями. Так, за даними MariaDB, близько 40% опитаних компаній вважають, що саме COVID-19 прискорив їхній перехід у хмарну інфраструктуру. Водночас багато представників МСБ і великих компаній все ще вагаються і не впевнені в необхідності переходу в онлайн. Особливо це стосується фізичних бізнесів ― аграріїв, виробничників та їм подібних.

З моєї точки зору, сьогодні дозволити собі вичікувальну стратегію може лише дуже забезпечений бізнес. Далі буде тільки цікавіше ― бізнес чекає не тільки чергова хвиля ковіду, пережити яку буде складніше, але й економічна рецесія. Адже фінансові подушки, на яких більшість компаній «виплили» навесні та влітку, вже практично вичерпалися.

Зараз вижити бізнесу допоможе лише тотальна оптимізація всіх можливих процесів. Особливо важливо пам'ятати про це напередодні свят, коли навантаження на всі онлайн- і периферичні сервіси автоматично збільшується. Тут підприємцям знадобиться організація віддалених робочих місць, хмарні АТС і рішення з автоматизації обробки клієнтських звернень.

Втім, іноді біда може й допомогти ― додатковим джерелом доходу в період економічної кризи може стати економія на рахунках за електрику, на витратах на підтримку працездатності систем і на зарплатах адмінперсоналу. Вивільнені ж фізичні серверні потужності можна завантажити бекапами або зробити тестовими майданчиками для тестування нових рішень.

Багато компаній вже почали підготовку інфраструктури до нових викликів епідемії. В Україні, за даними опитувань, близько 60% компаній планують перевести весь свій штат на віддалену роботу на час карантину, а 45% опитаних компаній хочуть впровадити формат віддаленої роботи на необмежений термін. Крім того, більш ніж половина українського бізнесу планує активніше користуватися діджиталом і перенести в хмари якомога більше додатків.

Хмарні оператори зі свого боку, як і будь-який бізнес у цей непростий час, зацікавлені в залученні нових клієнтів. А це означає, що саме зараз вони зможуть для будь-якої компанії підібрати той формат роботи, який буде зручний саме їй. І, звичайно ж, допомогти з експертизою і впровадженням хмарних рішень. А ще хмарні сервіси можна протестувати, і, якщо щось піде не так, швидко змінити конфігурацію, вибрати інший продукт або іншого оператора. З «залізом» це теоретично теж можливо, але займає набагато більше часу і грошей. Тих грошей, які можна було б сміливо направити на розвиток бізнесу, на трансформацію або на будь-які профільні завдання.

Сьогодні діджитал-можливості дозволяють перевести в онлайн офіси, продажі, документообіг. І тут варто в першу чергу використовувати хмарні технології замість вкладень в залізо і софт, модернізувати роботу колл-центрів, оцінити можливість запуску базового бота-відповідача, щоб заощадити час для живих співробітників. Аутсорс хмарних рішень дозволяє вирости або стиснутися до необхідних обсягів набагато швидше і з меншими витратами, ніж організація подібних процесів «вживу».

Розробляючи стратегію роботи під час карантину, компаніям варто пам'ятати про необхідність закладати якомога більший відсоток гнучкості всіх процесів. А значить ― не залежати від масштабних і довгострокових інвестицій там, де можна реалізувати точкові рішення.