Як і з багатьма іншими винаходами людства, у створенні інтернету дуже важко виокремити одну людину, щоб сказати — ось хто придумав інтернет. Над ним працювали десятки вчених та IT-фахівців. Кожен розробив нові інструменти та технології, які об'єдналися в ту «інформаційну супермагістраль», якою ми зараз користуємося.

Як виник інтернет, яку назву мала перша комп’ютерна мережа та як вона розвивалася в Україні з’ясовуємо у цій статті.

Початок ХХ століття: історія інтернету до інтернету

Задовго до появи технології, яка дозволила створити internet, багато дослідників потроху закладали основи мережі. Зокрема, на початку 1900-х Нікола Тесла висунув теорію «всесвітньої бездротової системи». Згідно з нею, електрична енергія передавалася без струмопровідних елементів в електричному колі.

«Мунданеум» ㅡ вікіпедія початку ХХ століття

У 1920 році Пол Отле та Анрі Лафонтен реалізували механізовану систему зберігання книг та медіа з можливістю пошуку ㅡ «Мунданеум», величезне сховище на 12 млн карток з інформацією, актуальною на той час. Щоб дізнатися певні дані, людина за допомогою пошти чи телеграфа відправляла запит до «Мунданеуму». Для легшого пошуку відповіді, запит робили зручним для пошуку серед мільйонів карток. Для цього Отле та Лафонтен створили універсальну десяткову класифікацію, закріпивши за цифрами та символами певні значення. Обробка такої інформації потребувала багато часу та десятків людей. Тому за рік «Мунданеум» обробляв усього 1500 запитів.

Один із перших обчислювальних центрів ARPA

50-60-ті роки: закладання фундаменту

У цей час США та Радянський Союз вели холодну війну. Запуск СРСР супутника «Супутник» змусив Міністерство оборони Сполучених Штатів замислитися над тим, яким чином можна буде поширювати інформацію навіть після ядерної атаки.

Тодішні комп'ютери були великими і нерухомими. Для того, щоб скористатися інформацією, яка зберігалася в одному комп'ютері, потрібно було або їхати до місця його розташування, або мати магнітні комп'ютерні стрічки, які пересилалися звичайною поштою. Необхідним стало рішення, яке б дозволяло з'єднати мейнфрейми так, щоб дослідники могли обмінюватися даними без необхідності їхати до місця їхнього розташування. Процес передачі інформації був дуже повільний та легко переривався. Тоді вчені Массачусетського технологічного інституту розробили метод комутації пакетів. Дані передавалися через мережу невеликими пакетами, а не одним великим повідомленням.

У 1969-ому створили ARPANET. Мережа об’єднала Каліфорнійський університет, Стенфордський дослідницький інститут, Університет Санта-Барбари та Університет штату Юта.

Проте Роберт Тейлор, який очолював розробку ARPA стверджував, що ця мережа ще не була інтернетом. І винайшли його не при Пентагоні, а у 1970-му в компанії Xerox, куди Тейлор перейшов працювати. Багато хто вважає, що він саме та людина, хто винайшов інтернет.

Рей Томлінсон ― комп'ютерний інженер, який винайшов електронну пошту

70-80-ті роки: на порозі суспільного прориву

У цей період Роберт Кан та Вінтон Серф розробили протокол управління передачею даних та інтернет-протокол (Transmission Control Protocol and Internet Protocol чи TCP/IP). Ці протоколи встановлювали стандарти для передачі даних між кількома мережами.

У 1971 перший електронний лист надіслав комп'ютерний інженер, на ім'я Рей Томлінсон. Чоловік працював над програмою SNDMSG у дослідницькій фірмі Bolt Beranek and Newman (BBN), із якою Міністерство оборони США уклало контракт на розробку ARPANET. Вона дозволяла користувачам надсилати короткі повідомлення між комп'ютерами. Рей зрозумів, використовуючи символ «at» (@) для відокремлення імені користувача від адреси призначення, можна створити систему для надсилання електронних повідомлень між користувачами на різних ПК. Електронний лист Томлінсон надіслав сам собі, ним підтвердив, що система працює. Перша версія електронної пошти була простою та не набула популярності. Знадобилося ще кілька років, поки її почали широко використовувати у ролі інструменту комунікації.

У 1980-х роках почали з'являтися перші комерційні провайдери. Це дозволило приватним особам, компаніям отримати доступ до інтернету без необхідності підключатися до університетської чи урядової мережі. В цей час починається масова історія розвитку комп'ютерних мереж.

Запровадження системи доменних імен (DNS) у 1983 році дозволило використовувати більш зручні для користувача адреси, зокрема, www.example.com, замість складних числових IP-адрес, які використовувалися раніше.

Перший сайт, який створив Тім Бернерс-Лі. Сайт описував концепцію Всесвітньої павутини

90-2000-ні: від першого сайту до хмарних технологій

У 1991-му Тім Бернерс-Лі створив перший веб-сайт та розпочав епоху Web 1.0. Сайт розміщувався на комп'ютері NeXT в CERN (European Organization for Nuclear Research) та використовувався в першу чергу для обміну інформацією про проєкт Всесвітньої павутини. Сайт був статичним, призначеним лише для читання.

На початку 2000-х винайшли DSL-кабель, який дозволив користувачам отримувати доступ до інтернету на значно вищих швидкостях. З’явилися потокові відео та онлайн-ігри. Цей період назвали Web 2.0.

Зараз ми живемо в еру Web 3.0. Її основа ― семантичний пошук, штучний інтелект, машинне навчання, Big Data, хмарні технології.

Юрій Янковський ― українець, який першим підключився до інтернету. Фото: pravda.com.ua

Інтернет в Україні

Як і про все «закордонне», на кшталт, туалетного паперу чи пральної машинки, про інтернет в Україні дізналися пізно, приблизно через 20 років від того часу, коли з’явився інтернет. Бо Радянський Союз був зайнятий набагато «важливішими» питаннями.

У 1990 році першим до мережі під'єднався Юрій Янковський, який на той час очолював сектор Міжгалузевого Центру технологій програмування «Технософт» у Києві. Для передачі інформації за кордон потрібно було лише п’ять хвилин замість чотирьох годин. Домену UA тоді ще не існувало.

Після розпаду Радянського Союзу, КДБ почав контролювати всі лінії зв’язку, крім інтернету. Працівники цієї структури просто не знали про нього. У 1991 «Технософт» офіційно став провайдером. Поступово до мережі під’єднували всі великі міста нашої країни. 2,5 кб/сек ― такою була його швидкість. Але й це було просто «вау». Користувачі могли лише переглядати новини, чати, надсилати електронні листи. У 1996-1997 роках з’явився перший український сайт. У 1999-му запустили першу версію порталу Ukr.net.

Революція гідності 2014 року вивела internet в Україні на новий рівень. Адже була можливість швидко розповсюджувати новини. Тоді у Facebook та на форумах з’явилося безліч груп взаємодопомоги. Під час повномасштабного вторгення росії на територію України у 2022 році, кількість таких груп зросла. Завдяки цій технології ми маємо можливість донатити на ЗСУ, слідкувати за розвитком подій на фронті та показувати всьому світу правду про події у нашій країні.

Інтернет в Україні все ще перебуває на стадії становлення. Публікація контенту українською, створення вітчизняних та дубляж зарубіжних фільмів рідною мовою дозволять нам будувати по-справжньому своє.

Раніше ми писали що таке інтернет та чи може він повністю зникнути.