Як з’явилися хмарні сервіси, а з ними і потреба трансформувати мережі у віртуальне середовище, так і виникло поняття віртуального маршрутизатора. Бо як відомо, мережі не можуть існувати без маршрутизатора. І неважливо, фізичні вони чи віртуальні.

Що це за інструмент, як він працює та які його функції, розбираємо нижче.

Віртуальний маршрутизатор як Міжнародний аеропорт Франкфурт-на-Майні

Що таке віртуальний маршрутизатор або роутер

Віртуальний маршрутизатор — це програмне забезпечення, що емулює роботу фізичного маршрутизатора. Він перенаправляє дані між внутрішньою приватною мережею та зовнішньою мережею інтернет. При цьому сам фізично не існує.

Можна сказати, що це своєрідний транспортний вузол. Для кращого розуміння проведемо паралель з Міжнародним аеропортом Франкфурт-на-Майні — одним з найбільших у Європі. Сюди щодня прибувають сотні літаків з усього світу. Уявіть, що війна в Україні закінчилася, і ви можете вільно подорожувати. От ви прилетіли у Франкфурт з Риму і далі плануєте відвідати Париж. Одразу йдете у трансфер-зону та чекаєте на літак. Якщо ж вам потрібно летіти у Київ, спочатку проходите паспортний контроль, а вже потім йдете у зону трансферу. А якщо вирішили залишитися на декілька днів у Франкфурті, то забираєте багаж та залишаєте аеропорт. Приблизно так працює і маршрутизатор — є точкою, куди надходять всі пакети даних, та розподіляє маршрут кожного пакету.

Принцип роботи

Якщо коротко та просто, то маршрутизатор — той самий Wi-Fi-роутер, який блимає у вас в коридорі чи на кухні. Він об'єднує всі внутрішні мережі всередині квартири та всі пристрої: ноутбук, телевізор, робот-пилосос тощо. Девайси «бачать» один одного. Якщо вони хочуть «вийти» в інтернет, надсилають запит до роутера, той перевіряє яким пристроям можна «виходити» в інтернет, а яким — ні.

Ваш інтернет-провайдер надає роутеру одну зовнішню унікальну IP-адресу, її називають «білою». Саме тому популярною є фраза: «Я знайшов тебе по IP». Але їхня кількість обмежена, і всім пристроям їх не можливо надати. Тому існують внутрішні «сірі» IP, і вони неунікальні.

Тепер із вашої квартири перемістимося у віртуальний світ. Наприклад, ви розгорнули у хмарі велику інфраструктуру на 20 віртуальних машин та налаштували маршрутизатор. Всі ВМ виходять в інтернет через нього та його «білий» IP. Самі ж машини працюють на «сірих» IP-адресах. Але вам потрібно дозволити офісу, віддаленим співробітникам, клієнтам підключатися до конкретних віртуальних машин, точніше конкретних сервісів, розміщених на них. Саме маршрутизатор з'єднує внутрішнє «сіре» середовище із зовнішнім світом. При цьому завжди має певні правила маршрутизації.

Основні функції віртуального маршрутизатора

• Об’єднання мереж. Зв’язує внутрішню та зовнішню мережу.
• Безпека. Забезпечує різні механізми безпеки, такі як відокремлення мереж, фаєрволи, VPN тунелі, мережеві політики та фільтрація трафіку. Допомагає забезпечувати безпеку та захист мережевого трафіку в хмарному середовищі, забезпечуючи конфіденційність, цілісність та доступність даних.
• Трансляція адрес. Контролює вхідний трафік та визначає політики доступу до тих чи інших сервісів, розміщених у хмарі.

Віртуальний маршрутизатор дозволяє користувачу налаштувати захищене та більш надійне з'єднання з хмарною інфраструктурою.

Які віртуальні маршрутизатори існують

Умовно розділимо їх на три основні групи:

• Вбудований в середовище віртуалізації. Приклади: NSX Edge та Neutron. Перший використовується в рішеннях на VMware для віртуалізації мереж та надання маршрутизаційних та фаєрвол-функцій, тоді як Neutron використовується в середовищі OpenStack для управління мережами.
• Програмне забезпечення, яке можна встановити всередині будь-якої операційної системи. До прикладу, на віртуальну машину з операційним середовищем Ubuntu, CentOS, Windows 10 тощо можна встановити ПЗ, яке перетворює ОС на маршрутизатор. Паралельно ця ВМ може бути сервером з Counter-Strike чи файлосховищем.
• Маршрутизатори від світових вендорів. Вони можуть відрізнятися за функціональністю, підтримуваними протоколами та характеристиками. Найбільш популярними для хмарних інфраструктур є Cisco CSR, ASAv, ASA, а також MikroTik.

Хмарний оператор GigaCloud надає користувачам хмарну інфраструктуру на платформі VMware та OpenStack. При цьому не обмежує своїх клієнтів, адже якщо функціоналу вбудованого маршрутизатора їм замало, вони можуть встановити будь-який інший та використовувати його. Тобто клієнт може замовити маршрутизатор від Cisco чи MikroTik, встановити свою віртуальну машину з сервісом від Windows тощо. Обмежень немає.

До того ж віртуальний маршрутизатор може підтримувати створення тунелів VPN для безпечної передачі даних через незахищені мережі.

Раніше ми розповідали які VPN-сервіси краще обрати для безпеки та конфіденційності.