Ми продовжуємо рубрику «Обличчя компанії», в якій розповідаємо про людей, які стоять за створенням продуктів GigaCloud, їхньою безвідмовною роботою, інформаційною безпекою і спокоєм клієнтів. Цього разу героєм нашої рубрики став Георгій Трегубов, директор із маркетингу в GigaCloud. Георгій розповів, як пройшов шлях від продакт-менеджера із телеком-оператора до керівника відділу маркетингу в IT-компанії, а також поділився джерелами свого натхнення.

Якби Голлівуд вирішив знімати фільм про твоє життя, яку б він мав назву?
Це кіно згубила б відсутність динаміки в сюжеті (сміється). Але я б знявся у фільмі, в якому головний герой потрапляє в якісь інші країни і всілякі безглузді ситуації. Це було б щось схоже на «Джордж із джунглів».

Розкажи про найяскравіший спогад зі школи.
Пам'ятаю у мене був поганий почерк, і писати я не любив. Але на одному із уроків письма дуже старався. А вчителька замість похвали задала мені писати більше, ніж усім іншим. Це було дуже образливо.

У старшій школі мені подобався факультатив із аналітичної хімії в старій менделєєвській лабораторії КНУ ім. Шевченко. Це було антуражне місце зі старими раковинами, витяжками, у кожного була невеличка шафка з поличками, на яких стояли десятки пляшок з різними речовинами, штативи. Словом, лабораторія була схожа на місце, де варили зілля у фільмах про Гаррі Поттера. Тоді саме виходив перший фільм.

Хто ти по професії? Вчишся нині і чому?
Закінчив магістратуру КНУ ім. Тараса Шевченка за спеціальністю: «Соціолог, викладач соціології».

Я намагаюся хоча б раз на півроку вивчати якийсь із доступних в інтернеті курсів. Добре, що зараз їх величезна кількість. В основному намагаюся вивчати щось більш прикладне, те, що стане у нагоді в роботі. Подобається курс по сервіс-дизайну, управління бізнес-процесами, теорія обмежень систем. Намагаюся привчити себе працювати та вчитися паралельно.

Отже, ти ― соціолог. Чи працював за фахом?
Я працював за фахом рівно стільки часу, скільки навчався в університеті. На молодших курсах підробляв оператором на телефонних опитуваннях, інтерв'юером, вбивав дані з анкет у масиви. А на старших ― працював у дослідному агентстві.

Що пішло не так? Чому змінив сферу діяльності?
Працювати соціологом було цікаво, тому що кожного разу ми дізнавалися щось нове. Проводили соціологічні дослідження в різних сферах, починаючи заміською нерухомістю та закінчуючи пивними снеками. Мене завжди цікавило, що далі відбувається з цими даними. Я розумів, що наші замовники ― якісь ресерчери всередині компаній або маркетологи. Уявляв, як вони розкладають ці дані, розробляють якісь рекомендації та тактики. Після дослідного агентства я пішов працювати на позицію продакт-менеджера в компанію Golden Telecom.

Зараз ти працюєш в GigaCloud. Пам'ятаєш свій перший день в компанії?
Так, я пам'ятаю свій перший день в компанії. Це була осінь 2018-го. День почався з того, що я прийшов до кабінету, в якому мав працювати, а на моєму місці сидів великий плюшевий ведмідь (посміхається).

У GigaCloud ти працював на позиції продакт-менеджера. Чому погодився очолити відділ маркетингу?
Це потрібно запитати у СЕО та власників чому вони погодилися, щоб я очолив відділ маркетингу (сміється). А якщо серйозно, то ми освоїли випуск нових продуктів у досить хорошому темпі. Але через деякий час, я поставив собі запитання ― скільки людей використовують ці продукти, скільки грошей вони приносять. І з'ясувалося, що по-перше, не всі продукти однаково корисні, а по-друге, у багатьох з них є досить великий нереалізований потенціал. І стало зрозуміло, що в розробці продукту та його подальшому успіху величезну роль грає не стільки проджект-менеджмент, скільки маркетинг. Продукти складні, і клієнтів потрібно навчати як ними користуватися, тому фокус самої розробки почав значно переїжджати на клієнта. Із розробки залишилося, напевно, відсотків 25, а решта ― це був маркетинг і клієнтський досвід. Згодом виникло ще одне запитання ― на чому все ж таки потрібно зосередитися? На маркетингу, клієнті або продукті? З цими думками я і приходив до Артема, Антона та власників. Слово за слово, так воно і вийшло.

Хто і що тебе надихає?
У мене є одна історія про те, як я зрозумів, що трапляються дива і, що все можливо. Ця історія мене дуже надихає. Я терпіти не можу спорт. Це ще з дитинства. Я любив грати в футбол і баскетбол, але фізкультуру ненавидів. Всі говорять, що ЗСЖ ― це тренд, і я навіть якось купив абонемент у спортзал. Намагався старанно займатися, але підйом заліза заради підйому заліза мене не мотивує. Потім мій товариш умовив спробувати сходити на боротьбу ― бразильське джиу-джитсу. Я скептично сприйняв пропозицію, але все ж пішов. І мені сподобалось. Через півроку до нас на семінар приїхав Денис Пінто, бразильський тренер із Майамі, який входив до вісімки кращих світових борців у своїй віковій та ваговій категорії, і на семінарі він боровся з кожним із нас. Це було нереально, щоб я, не маючи ніякого відношення до спорту, боровся з бійцем світового рівня. У житті не міг уявити, що це може статися, проте це було, і значить, що бувають найнеймовірніші речі.

Хотілося мені в IT-компанію, я багато співбесід проходив. Пропонували іноді позиції не продакт-менеджера, а продавця. Але я продовжував намагатися заради того, щоб продовжувати намагатися, і у мене вийшло

Розкажи про своє найбільше професійне досягнення та серйозний фейл.
Своїм професійним досягненням можу назвати той факт, що я потрапив у GigaCloud (посміхається). Довгий час, більше 10 років, напевно, працював продактом у телекомах. За 10 років я напрацював хороші навички, але й одночасно перестав розвиватися. І мені дорого коштувало вирватися із цієї системи в іншу. Хотілося мені в IT-компанію, я багато співбесід проходив. Пропонували іноді позиції не продакт-менеджера, а продавця. Але я продовжував намагатися заради того, щоб продовжувати намагатися, і у мене вийшло. Якщо дивитися різницю в професійному розвитку зараз і рік тому, то вона досить велика. Якщо дивитися різницю між рік тому і три роки тому, то вона просто колосальна.

Було дуже прикро, коли ми першими почали тестувати Kubernetes, а запустили другими.

Я дивлюся на сина і з його допомогою намагаюсь по-новому реагувати на речі

Розкажи про свою сім'ю.
Троє нас ― я, моя дружина Маша та син Матвій. З Машею ми вже 10 років разом. У нас не співпадають робочі графіки, оскільки вона ― самозайнята людина. Ми вдома обговорювали запитання для інтерв'ю, і вона каже: «Ну тут ти будеш говорити, що у тебе дружина психотерапевт». Але я її переконав у зворотньому (посміхається). У нас не так багато часу, щоб бути разом. Тому неділя ― сімейний день.

Матвій ― моє джерело натхнення №2. Він задає запитання, на які, часом, складно відповісти. Йому 7 років, але коли спілкуєшся з ним як з дорослим, то він і схожий на дорослого. Але тільки на такого, у якого все завжди виходить, і від цього він не приховує емоцій. Тобто якщо він злий, то злиться, якщо йому весело, то веселиться. Дорослі люди всякого побачили і перестають бути такими щирими. А у нього, оскільки в житті поки мало, що трапилося, такий веселий настройчик зберігся. Тому я дивлюся на сина і з його допомогою намагаюся по-новому реагувати на речі.

Чим займаєшся у вільний час? У тебе є хобі?
Вільного часу не так багато. Але ми з сім'єю намагаємося кудись поїхати, любимо прогулянки. У нас є набір карток «КРОКУЙ» із пішохідними маршрутами по Києву. Ці картки дають можливість погуляти вулицями свого міста, уявивши себе туристом. Я люблю сноуборд, різні туристичні вилазки, ліси і намети. Ну і, звичайно ж, боротьбу.

Робив коли-небудь в житті божевільні вчинки?
Складно сказати. Швидше за все ― весілля, після 11 місяців знайомства (сміється).

Яку книгу зараз читаєш? Поділися враженнями.
Зазвичай я паралельно читаю кілька книжок. Одну читаю, а іншу слухаю. Зараз в роботі «Як ростуть бренди» Байрона Шарпа та «Шантарам» Грегорі Девіда Робертса.
У мене з книгами наступна історія. Коли довго читаю або слухаю якусь книгу, то я до неї звикаю, і коли вона закінчується, стає порожньо, наче хтось поїхав далеко та надовго. І порожнечу заповнюю новими книгами.

Якому жанру фільмів віддаєш перевагу?
Я люблю ігрове кіно, сюжет якого побудований на розкритті характерів персонажів і діалогів. Останнім часом більше дивлюся серіали. З останніх сподобався «Дивовижна місіс Мейзел», почав дивитися серіал «Прослушка».

Якби у тебе було три місяці вільного часу і ніяких фінансових обмежень, чим би ти зайнявся?
Напевно нічого оригінального не скажу. Але я б поїхав кудись у глибоку далечінь, у Джунглі, в експедицію. Щоб як на іншу планету, щоб там були несхожі на нас люди, щоб розмовляли незрозумілою мовою. Щоб були умови, які більше ніде на планеті не трапляються. Нехай це буде дуже жарко або холодно, але головне, щоб не так, як зазвичай.

Про що думаєш в цей момент?
Я директорую всього три дні. Повна голова думок. Думаю про все підряд, хвилююся як все не забути та не розплескати.

Краще зробити сто помилок і відкрити щось нове, ніж зробити одну правильну річ і зупинитися

Яку пораду можеш дати сучасній людині?
Все дуже швидко змінюється, і може статися що завгодно. Кажуть, якщо хочеш отримати інший результат, не потрібно робити одне і теж. Я вважаю, що і це твердження застаріло. Реальність змінюється, можна робити одне і теж та отримати інший результат. Не припиняйте намагатися. Не припиняйте пробувати, не бійтесь помилятись. Помиляйтесь постійно. Краще зробити сто помилок і відкрити щось нове, ніж зробити одну правильну річ і зупинитися. Мине час, твої «правильні» речі застаріють, і доведеться починати все спочатку.